Підвищення мінімальної зарплати: чому так раптово та яка ціна для економіки

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal

Олександра Бетлій: Підвищення мінімальної зарплати: чому так раптово та яка ціна для економіки

 

В кінці жовтня уряд вирішив перекреслити успішний початок бюджетного процесу на 2017 рік та схвальні відгуки експертів, ініціювавши стрімке підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 грн з 2017 року. Це рішення має багато невідомих і несе суттєві ризики, які обов’язково потрібно врахувати уряду при подальшому впровадженні своєї ініціативи.

Менш ніж за тиждень після ухвалення бюджету на 2017 рік, 26го жовтня, Прем’єр-міністр України оголосив про ініціативу уряду підвищити мінімальну заробітну плату до 3200 грн (поточний рівень 1450 грн і відповідно до проекту бюджету мінімальну заробітну плату планували у 1600 грн на 1-ше січня 2017 року). При цьому, уряд планує відв’язати визначення мінімальної заробітної плати від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таке стрімке підвищення мінімальної заробітної плати пояснюють намірами збільшити рівень добробуту працюючих, а найголовніше – знизити рівень сплати заробітної плати в тіні. Якщо говорити саме про фіскальний бік питання, то це далеко не вперше, коли уряд обговорює наміри щодо легалізації заробітної плати з метою збільшити надходження від єдиного соціального внеску (ЄСВ) та податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

 

Чому 3200 грн?
Є кілька можливих пояснень. З одного боку, ймовірно, що справді йдеться про просту вправу – подвоєння мінімальної заробітної плати – з 1600 грн до 3200 грн. З іншого боку, за розрахунками Міністерства соціальної політики реальний показник прожиткового мінімуму становив 3156 грн на серпень 2016 року.

 

график зарплат

Водночас складається враження, що уряд вчергове забув врахувати вплив мінімальної заробітної плати на безробіття, тоді як варто повинен брати до уваги проблему вибору між зниженням бідності та створенням робочих місць. Вищі темпи зростання реальної мінімальної заробітної плати порівняно з темпами зростання реальної продуктивності праці на рівні підприємств можуть призвести до звільнення низькокваліфікованих працівників або переведення їх на неформальну зайнятість.

Роль мінімальної заробітної плати в Україні?

Мінімальна заробітна плата має важливе значення для українського ринку праці. Мінімальну заробітну плату в Україні традиційно розглядали як один із соціальних стандартів, а не як інструмент політики на ринку праці, що, серед іншого, покращує ринкові позиції працівників з низькою заробітною платою. На початку 2000х років були спроби (навіть кілька разів вдалі) визначати орієнтовний розмір мінімальної заробітної плати на основі тристоронніх домовленостей (у Генеральній угоді між урядом, роботодавцями та профспілками[1]), але врешті решт мінімальна заробітна плата стала передусім заручником фіскальних можливостей уряду (при тому, що бажані рівні мінімальної заробітної плати профспілок та роботодавців різнились).

Так, підвищення мінімальної заробітної плати призводить до збільшення середньої заробітної плати передусім через кілька каналів:

  • Формальний сектор: відповідно до законодавства України компанії повинні використовувати тарифну сітку при визначенні оплати праці. Результати опитування Інституту [2]економічних досліджень та політичних консультацій[2] (яке, щоправда проводили кілька років тому) свідчили, що більшість великих підприємств виконують цю норму законодавства, тоді як малі цього не роблять. Водночас саме використання тарифної сітки[3] великими підприємствами пояснюють перелив підвищення мінімальної заробітної плати до збільшення заробітної плати всім працівникам, оскільки перший тарифний розряд тарифної сітки потрібно визначати на рівні не нижчому за мінімальний (при цьому, ряд галузей зобов’язались визначати розмір окладу першого тарифного розряду на вищому рівні відповідно до Генеральної угоди).
    Тарифна сітка також діє і для працівників бюджетної сфери. Тому, підвищення мінімальної заробітної плати сприяє збільшенню заробітних плат в таких сферах як освіта та охорона здоров’я (в яких традиційно сплачують нижчі за середні заробітні плати). Разом з тим, уряд вже оголосив, що тарифну сітку в бюджетній сфері розраховуватимуть з урахуванням окладу першого тарифного розряду на рівні 1600 грн, що означає зрівнялівку в розмірі оплати праці певної категорії працівників, що не є слушною мотивацією.

Для працівників прокуратури, суддів та ряду інших посад заробітні плати визначають в кількості розмірів мінімальної, що також означає прямий зв’язок. Уряд оголосив про плани, скасувати таку прив’язку.

  • Неформальний сектор: В Україні численний неформальний сектор, який повністю або частково проводить діяльність в тіні, або ж переводить туди повністю або частково свої стосунки з працівниками. Підвищення мінімальної заробітної плати не впливає на першу категорію компаній, але впливає на другу. Зокрема, компанії, які частково сплачують заробітну плату офіційно, а решту в конверті, визначають офіційну частину саме в залежності від мінімальної заробітної плати. Причому часто офіційну заробітну плату визначають на рівні 1,4 розміри прожиткового мінімуму (для заробітної плати до цього розміру використовують соціальну податкову пільгу при сплаті ПДФО), щоб привертати менше уваги податкових органів. Відповідно підвищення мінімальної заробітної плати зазвичай сприяло збільшенню офіційної частини заробітної плати на таких підприємствах.

Тому, підвищення мінімальної заробітної плати справді сприятиме збільшенню середньої заробітної плати в економіці, яка вимірюється з урахуванням наявних працівників:

  • За рахунок підвищення заробітної плати працівникам із нижчими за новий мінімальний рівень заробітними платами,
  • За рахунок підвищення заробітних плат вздовж тарифної сітки (причому досвід свідчить, що приватний сектор поступово пристосовує заробітні плати вздовж тарифної сітки до підвищення мінімальної заробітною плати у випадку неочікуваного її підвищення),
  • За рахунок детінізації.

Таке підвищення середньої заробітної плати матиме місце для тих працівників, які надалі продовжать працювати. Водночас поки незрозумілим є вплив стрімкого підвищення мінімальної заробітної плати на зайнятість і, відповідно, безробіття. Це буде більшим ризиком, якщо мінімальну заробітну плату буде підвищено до 3200 грн вже з 1 січня 2017 року (а не, наприклад, з 1го грудня). Поступове щоквартальне підвищення не лише є меншим шоком, а й дозволить дослідити вплив зміни на інші показники.

Підвищення мінімальної заробітної плати на сьогодні також впливає на:

  • ЄСВ для платників податків на спрощеній системі оподаткування, а також єдиний податок для 1-2 групи,
  • розмір податку на нерухомість
  • мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства
  • відкриття справи про банкрутство (вимоги кредитора до боржника сукупно становлять не менше 300 МЗП) та грошову винагороду арбітражного керуючого,
  • окремі штрафи (наприклад при порушеннях у використанні РРО),
  • сплату при порушенні авторського права,
  • окремі судові збори.

Тому, уряд вже оголосив про наміри відкріпити ряд з цих показників від мінімальної заробітної плати, що є слушною політикою.

Мінімальна заробітна плата та зайнятість

Теорія свідчить про наявність вибору уряду між політикою підвищення мінімальної заробітної плати та стимулюванням робочих місць. В цілому, мінімальна заробітна плата (відповідно до міжнародної організації праці) покликана знизити бідність серед працюючих (тому існує такий термін як working poor). Вона може посилити позицію низькокваліфікованих працівників на ринку праці, оскільки роботодавці змушені сплачувати заробітну плату не нижчу, за мінімальну. Разом з тим, стрімке підвищення мінімальної заробітної плати може призвести до скорочення передусім саме некваліфікованих працівників.

Оцінка впливу підвищення заробітної плати на безробіття в українській економіці є складним з огляду на наявність великого тіньового сектору, поведінку якого прогнозувати вкрай складно. В цілому попередній досвід поведінки роботодавців в Україні свідчить про досить великий набір інструментів для скорочення видатків на оплату праці (або їх не підвищення) при шоках:

  • Переведення працівників на часткову зайнятість: може використовуватись як при шоках попиту, так і при шоці збільшення ціни на фактор виробництва. При цьому, можливими є як справжнє переведення працівників на скорочений робочий день, так і «умовне», коли працівник продовжує працювати повний робочий день, але чиститься на менше, ніж ставку. Умовне переведення може виявитись вигідним як для роботодавців (економія на підвищенні фонду оплати праці), так і для працівників (який залишиться на роботі і отримуватиме ту ж суму, як і раніше). Разом з тим, тривалий і масовий перехід навряд чи буде можливим з огляду на питання, які можуть виникнути в органів контролю (як-то ДФС або Державна інспекція з питань праці).

В такому випадку не очікується втрат доходів населення та надходжень до бюджету від такої стратегії компаній.

  • Збільшення частки працівників в неоплачуваних адміністративних відпустках: захід, який передусім використовується при наявності шоків попиту, які роботодавець розглядає як тимчасові. У випадку стрімкого підвищення мінімальної заробітної плати та недостатнього попиту (при очікуваннях збільшення попиту в найближчій перспективі) може дати можливість бізнесу знайти кошти на збільшення оплати праці.

Така стратегія компаній може призвести до певних втрат втрати як доходів, так і бюджету від цієї категорії працівників.

  • Переведення зайнятості в неформальну: роботодавець може частину своїх працівників перевести на неформальну зайнятість.

В такому випадку можна очікувати втрати бюджету, збільшення безробіття, необхідності збільшити видатки Державної служби зайнятості.

На сьогодні [4], [5], питання підвищення мінімальної заробітної плати стосується 2,5-3,0 млн працівників (це працівники, які офіційно отримують менше за мінімальний рівень і щодо яких є ризик застосування вищезазначених дій). Разом з тим, ймовірно, що більшість з них отримає підвищення заробітної плати до мінімального рівня (зокрема, з огляду на те, що за даними Держстату багато з них працює в секторах із великою часткою неформальної діяльності – як-то будівництво, торгівля, ресторанний та готельний бізнес, операції з нерухомістю). Водночас надалі існує суттєвий ризик збільшення безробіття на ряді підприємств, зокрема, малих – які не будуть в змозі підвищити заробітну плату всім працівникам, в яких вона нижча за 3200 грн. Тому можна очікувати скорочень за рахунок оптимізації процесів, реструктуризації компаній. Також можливі і закриття бізнесу.

При цьому уряду варто ретельно прорахувати саме вплив збільшення мінімальної заробітної плати на регіони, оскільки вплив буде нерівномірний. Понад або близько 50% працівників Чернігівської, Тернопільської, Херсонської та Одеської областей (і кількох інших) отримували менше 3200 грн у червні 2016 року. Тому ризик збільшення безробіття є більшим саме там (але не тільки). Варто передбачити як більше фінансування Державної служби зайнятості як у частині виплат по безробіттю, так і в частині фінансування активних заходів сприяння зайнятості.

Якщо підвищувати, то що ще зробити?

Зрозуміло, що зараз буде політичним самогубством відмовитись від вже оголошеного підвищення мінімальної заробітної плати. Вплив на бюджет, ймовірно, буде нейтральним, оскільки більші видатки на сплату заробітних плат бюджетним працівникам, за оцінкою, буде реалістично профінансувати за рахунок вищих надходжень від ПДФО та ПДВ та певного скорочення видатків на надання субсидій (на опалювальний сезон 2017—2018 років).

Вплив на інфляцію, ймовірно, буде досить помірним. Особливо це стосується інфляції попиту. Разом з тим, певні застереження потрібно зробити щодо інфляції з боку пропозиції, оскільки ринки України переважно працюють за принципами олігополії та монополій, що означає, що частину збільшення видатків на оплату праці роботодавці вкладуть у підвищення своїх цін. В цілому, додаткова інфляція може скласти до 2 відсоткових пунктів (до попередньо очікуваної, за якої не йшлось про підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 грн).

Разом з тим, уряду варто відв’язати більшість пов’язаних із мінімальною заробітною платою показників – зокрема, йдеться про більшість штрафів та санкцій, а також рівень заробітних плат окремих осіб (як-то судді, прокурори та депутати). Варто розглянути можливість скасувати норматив щодо обов’язковості тарифної сітки на виробництві. Це знизить втручання держави в механізми визначення рівня заробітних плат вже на виробництві.

Можливе збільшення безробіття необхідно врахувати при плануванні бюджету Державної служби зайнятості. Зокрема, йдеться про підвищення фінансування виплат по безробіттю. Водночас важливо збільшити і фінансування активних заходів сприяння зайнятості, що може виявитись нагально важливим для окремих регіонів. Взагалі, вплив підвищення мінімальної заробітної плати на депресивні регіони може бути вкрай негативним, але поки що складно оцінити такий вплив з огляду на брак даних. При цьому негативний вплив, найвірогідніше, буде більшим для малого бізнесу. Тому уряду нарешті варто впровадити ефективні заходи сприяння розвитку малого та середнього бізнесу (відповідну Стратегію було розроблено і відкладено).

Разом з тим, видається, що при наявності такої можливості – підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 грн варто перенести на грудень 2017 року. Це дасть час бізнесу врахувати новий вимір в своїй діяльності.

Надалі уряду варто дотриматись нового запропонованого ним підходу – відв’язати мінімальну заробітну плату від прожиткового мінімуму. Розмір мінімальної заробітної плати можна визначати відносно до середньої (зокрема, на рівні 30-40% від середньої), який є показником, який ліпше від ображає стан справ на ринку праці.


Примітки:

[1] Зокрема, мінімальна заробітна плата була предметом домовленостей в Генеральній угоді 2002 року
[2] Відповідне питання задавали в рамках щоквартального опитування підприємств, яке проводить Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
[3] Обов’язковість тарифної сітки передбачено в Законі “Про оплату праці”
[4] http://ftp.iza.org/dp970.pdf
[5] https://ipl.econ.duke.edu/seminars/system/files/seminars/1070.pdf

Джерело:  VoxUkraine
зарплата украина экономика

Интернет реклама УБС

Предыдущий «Знай своего депутата» — на Луганщине прошел информационный форум ОПОРА
Следующий Семья оппоблоковцев Левочкиных владеет Лисичанским стекольным заводом «Пролетарий»?
x

Читать также...

18555902_1040127712786739_8212352079556940154_n

Оппозиционный блок решил выставить «путинский» ультиматум президенту Украины