Громадські організації підготували проекти змін до законодавства для захисту політичних прав переселенців та трудових мігрантів

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal

Близько 4% електорату України, які є внутрішньо переміщеними особами, не мають можливості повноцінно реалізувати свої політичні права та голосувати на місцевих виборах і в одномандатних округах на загальнодержавних парламентських виборах. Це свідчить про порушення принципу недискримінації щодо забезпечення рівності прав, свобод і можливостей і уповільнює процес інтеграції переселенців до громад, в які вони перемістились.

Як відзначає виконавча директорка ГО «Громадський холдинг «Група Впливу» Тетяна Дурнєва, внутрішньо переміщені особи не можуть змінити свою реєстрацію в паспорті для того, щоб отримати доступ до політичних прав за місцем фактичного проживання через декілька об’єктивних причин. «Результати фокус-групових досліджень, проведених нами в 10 регіонах України, свідчать, що крім відсутності можливості для отримання реєстрації в нових громадах, вимушені переселенці також бояться змінювати «прописку» через вірогідність втрати майна на окупованих територіях, більший ризик при перетині лінії зіткнення та бажання зберегти ментальний зв’язок з покинутим місцем проживання».

Враховуючи необхідність усунення перешкод для голосування внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання, експерти провідних громадських організацій запропонували народним депутатам внести зміни до Законів України «Про Державний реєстр виборців», «Про місцеві вибори», «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», які мають на меті удосконалення процедури визначення виборчої адреси виборця.

 

Як підкреслила координаторка виборчих та парламентських програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, рівень політизації питання виборчих прав є надзвичайно високим. «Громадськість підготувала новий текст законопроекту, який стосується надання виборчих прав не тільки внутрішньо переміщеним особам, а й так званим трудовим мігрантам. Півтора року тому законодавчі та виконавчі гілки влади мали повний консенсус щодо того, що права голосу на місцевих виборах внутрішньо переміщеним особам надавати не потрібно, бо вони начебто можуть становити загрозу результатам виборів. І повертатись до цієї паніки та мови ворожнечі, яка особливо агресивно висловлювалась в ході виборчої кампанії на місцевих виборах 2015 року, сьогодні не можна в жодному випадку. Спали баталії щодо виборчого процесу, і набагато більш тверезо політики і діячі державного рівня почали ставитись до проблеми та варіантів її вирішення. Я глибоко переконана в тому, що внутрішньо переміщені особи сьогодні є найціннішим капіталом, який стосується примирення та реінтеграції в перспективі подолання наслідків збройного конфлікту і його нівелювання після завершення активної фази бойових дій. Тому держава та громадське суспільство не можуть спокійно ставитись до незабезпечення права голосу наших співгромадян на місцевих виборах, які є споживачами тих послуг та ресурсів, що надаються органами місцевого самоврядування. І це є проблема, коли в Україні роль місцевого самоврядування політизовано більше, ніж вибори депутатів Верховної Ради та Президента України», — додала вона.

 

За словами аналітика Громадянської мережі ОПОРА Олександра Клюжева, зміна виборчої адреси має відбуватися за заявним принципом. «Варто зазначити, що в Україні, на відміну від багатьох країн, які зіштовхнулись з внутрішнім переміщенням, є значна перевага. Вона пов’язана з тим, що у нас повноцінно і якісно діє Державний реєстр виборців. У нас якість адміністрування списків виборців є надзвичайно високою. Тому ми пропонуємо вирішення цієї проблематики шляхом  внесення змін до Закону «Про державний реєстр виборців». Згідно з чинною редакцією закону «Про державний реєстр виборців» виборець має виборчу адресу і ця адреса є підставою для внесення цього виборця до списків виборців на цій дільниці. А запропонованими правками передбачається, що виборець, який фактично проживає за зареєстрованим місцем проживання, і немає де-факто можливості змінити виборчу адресу, може звернутись до Державного реєстру виборців з мотивованою заявою, в якій просить змінити йому виборчу адресу. Ми в законопроекті визначаємо декілька підстав для зміни виборчої адреси. Однією з них є взяття виборця на облік внутрішньо переміщеною особою. Також серед підстав ми визначили:

—   договір на оренду житла за адресою, яку виборець просить визначити, як виборчу;

—   належність на праві особистої власності житла в межах адміністративно-територіальної одиниці, в межах якої виборець просить визначити нову виборчу адресу;

—   перебування виборця, який звернувся із заявою щодо зміни виборчої адреси, у шлюбі із особою, яка має зареєстроване місце проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці або постійний догляд за іншою особою.

За будь-яких змін є ризики зловживань, про це треба відверто говорити, і наша задача з одного боку – створити  законодавчі фільтри для цих зловживань, а з іншого – мотивувати правоохоронні органи попереджувати зловживання зі списками виборців», — додав експерт.

 

Старший радник з юридичних питань Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) Денис Ковриженко розповів: «Спрощення процедури зміни виборчої адреси дозволить забезпечити реальне втілення в життя принципів загального та рівного виборчого права. Це також сприятиме належній реалізації права ВПО на участь в управлінні державними справами, передбаченого міжнародними стандартами».

 

Координаторка ГО «КримСОС» Таміла Ташева вважає, що коли говорять про політичні права ВПО, то, в першу чергу, йдеться про демократичні процедури. «Забезпечення політичних, зокрема виборчих, прав для внутрішньо переміщених громадян та громадян, що працюють та  проживають не за місцем своєї реєстрації у паспорті, є важливим маркером для демократичного суспільства. Владі важливо вибудувати єдину позицію, дослухатись до думки наших громадян, до рекомендацій міжнародних,  правозахисних організацій та зробити все можливе для прийняття необхідних змін».

Голова БФ «Восток СОС» Олександра Дворецька відзначає зміну вектору потреб серед переселенців, які звертаються до громадських приймалень. «Клієнти нашої організації часто скаржаться, що вони під час місцевих виборів почуваються чужими і не потрібними політикам. Треба розуміти, що на третьому році конфлікту людям, які перемістилися з Донбасу та Криму недостатньо просто дати можливість перечекати стрілянину, що триває в них вдома. Для повноцінної інтеграції до місцевих громад новим її членам потрібно не тільки отримати обов'язок сплачувати податки на місці нового проживання, а й контролювати їх використання, в тому числі шляхом обрання місцевих органів влади. Держава повинна сказити переселенцям, що вона їм довіряє, і що їх вибір на користь України був правильним», — підкреслює вона.

Водночас із роботою на законодавчому рівні, громадські організації проводять акції та розбудовують коаліцію в регіонах. Так, виконавча директорка ГО «Громадський холдинг «Група Впливу» Тетяна Дурнєва також продемонструвала фотографії з різних регіонів, де громадські активісти влаштовують флеш-моби на захист політичних прав. Наразі в Запоріжжі, Бердянську, Вінниці, Харкові, Дніпрі, Львові, Одесі, Дружківці та Чернівцях проходять пісенні флеш-моби та театралізовані акції, за допомогою яких активісти намагаються звернути увагу на проблему захисту політичних прав ВПО, що стосується 4% виборців України. Під час театралізованої акції учасники створюють «живу мапу» України, а за допомогою пісні демонструють відсутність голосу у вимушених переселенців та неможливість для них співати разом з усією Україною. Громадські активісти демонструють, що кожен голос має вплив, а подолати цю проблему можна тільки об’єднавшись.

Нагадаємо, що  4% українських виборців, які змушені були покинути власні домівки через зовнішню військову агресію, третій рік не можуть скористатися одним із базових конституційних прав громадянина через неврегульованість національного законодавства. Станом на 6 березня 2017 року, за інформацією Міністерства соціальної політики, в Україні зареєстровано 1 622 835 вимушених переселенців. Проблема відсутності механізму повноцінної реалізації права голосу за місцем фактичного проживання стосується і так званих «трудових мігрантів» та інших мобільних всередині країни громадян.

Контактна особа: Катерина Жемчужникова,  066 270 17 13, grupa.vplyvu@gmail.com

Довідково: Цей захід ініційований громадською організацією «Громадський холдинг «Група Впливу» у рамках проекту «Підвищення рівня підготовки до виборів та політичної участі в Україні», який здійснюється Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES), за підтримки Посольства Великої Британії в Україні. Це – складова постійної спільної роботи зі зміцнення демократичного прогресу в Україні, яка підтримується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерством міжнародних справ Канади та Посольством Великої Британії в Україні. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать автору і не обов’язково відображають погляди Посольства Великої Британії в Україні, уряду Великої Британії, Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), уряду США, Міністерства міжнародних справ Канади або уряду Канади. 

Додатки:

zakonodavchi_zminy_dlya_zahystu_politychnyh_prav_pereselenciv_ta_trudovyh_migrantiv_1.jpg

zakonodavchi_zminy_dlya_zahystu_politychnyh_prav_pereselenciv_ta_trudovyh_migrantiv_2.jpg

Захист прав переселенців
Громадські організації для захисту політичних прав переселенців підготували проекти змін до законодавства та трудових мігрантів

Интернет реклама УБС

Предыдущий На суде сын мэра Лисичанска признал свою вину и пообещал 3000 гривен компенсации пострадавшему за… (фото+видео)
Следующий Что не так в Украине с тарифами мобильных операторов
x

Читать также...

91cfc998825b4b1a386d10dc760de522

Как Оппозиционный блок, как унтер офицерская вдова, сам себя высек